"Safety, Comfort, and Kindness": How a Place of Power Changed the Life of 16-Year-Old Ksenia
У столичному ритмі життя не завжди легко знайти місце, де тебе не оцінюють, не знецінюють і не вимагають бути кимось іншим. Для 16-річної Ксенії таким простором стало Місце Сили — безпечний острівець підтримки. Вона приходить сюди ще з самого відкриття простору і називає цей досвід важливим.
Ксенія — дівчина з глибоким внутрішнім світом. Вона любить книжки, які змушують думати і проживати досвід героїв разом із ними. Її улюблені автори — ті, кого не назвеш «легким чтивом»: Кен Кізі, Валер’ян Підмогильний, Мері Шеллі.
«Під час навчання я не сильно звертала увагу на українську літературу. Але зараз відкрила її для себе по-новому, і мені дуже подобається», — ділиться Ксенія.
Потреба в новому просторі з’явилась у Ксенії не випадково. До того як вона вперше переступила поріг Місця Сили, дівчина переживала непростий етап. Часто засмучувалася через дрібниці, їй було складно спілкуватися з людьми. Вона шукала щось, що могло б стати опорою.
«Мені про Місце Сили розповіла знайома. Вона сказала, що цей простір може допомогти мені. Тому я вирішила спробувати», — пригадує дівчина.
Її перше заняття було з арттерапії, де підлітки створювали малюнки на тему асоціацій до їжі. Це був незвичний досвід — вільний, інтуїтивний і водночас дуже особистий. Та найбільше тоді вразив сам простір.
«Я здивувалась, наскільки все сучасно зроблено. Дуже атмосферно», — каже вона.
Відтоді Ксенія почала регулярно відвідувати Місце Сили. Хоча вона навчається дистанційно і готується до іспитів, цей простір став для неї невіддільною частиною життя. В колишньому класі коло спілкування поступово зменшилось — після переходу на домашнє навчання Ксенії стало важко знаходити спільну мову з однолітками. Але вона не почувається самотньою.
«Раніше у мене були дружні стосунки з класом. Але коли я перейшла на домашнє навчання, ми перестали знаходити спільну мову. Проте я не засмучена — у мене є Місце Сили, і тут я знайшла друзів», — говорить Ксенія.
Формат занять дівчина обирає відповідно до внутрішнього стану. Якщо хочеться тиші — іде на майстерки. Якщо з’являється бажання говорити й сміятися — обирає дискусійні клуби або гру «Мафія».
«Був період, коли я не хотіла ні з ким говорити — тоді я просто приходила на майстерки, щось робила руками і мовчала. А потім я почала відвідувати “Мафію” та дискусійні клуби. Це дуже затягує!»
Ксенія з теплом говорить про психологиню Світлану, з якою вона пройшла терапевтичний курс «Про наболіле».
«Мені легко відкриватися Світлані. На цих заняттях я змогла поділитися тим, що мене турбує, — і зробила це без страху, що мене не зрозуміють або засудять», — зізнається дівчина.
До цього в неї вже був досвід терапії, але, за її словами, невдалий. У Місці Сили вона змогла заново відкритися — і навіть почала медитувати. Це допомагає їй відновлювати емоційну рівновагу.
З кожним тижнем її зв’язок із простором стає міцнішим. Тут з’явилися знайомі обличчя, улюблені заняття, відчуття стабільності. І навіть підготовка до іспитів не забирає в неї спокою.
Зараз Ксенія говорить про себе з новою впевненістю. Місце Сили стало для простором змін і відновлення.
«З того часу як я почала сюди ходити, я перестала “шугатися” людей. Я стала більш відкритою. Бо після початку війни дуже закрилася, а тут я знову навчилася довіряти».
І наостанок — простий, але щирий заклик: «Я б порадила кожному підлітку прийти сюди. Це класний і дуже приємний досвід. Варто хоча б спробувати».
Історія Ксенії — лише одна з багатьох, що народжуються в Місці Сили. Тут ти зможеш бути собою, знайти підтримку, нових друзів і місце, куди хочеться повертатися. Якщо тобі відгукується її досвід — register for events у просторі. Чекаємо на тебе 🫶🏻
